Далекі гори 3. Сходження на Говерлу від бази «Заросляк»

Одним з найбільш мальовничих місць в Українських Карпатах є, безперечно, хребет Чорногора, з найвищою вершиною нашої країни Говерлою. Піднятися на Говерлу, вважається досить престижним для більшості громадян України. До того ж, для такої процедури зовсім не треба бути альпіністом. Найчастіше, підкорення Говерли починається від спортивної бази “Заросляк”, що знаходиться неподалік Ворохти, в Івано-Франківській області.

.

Відразу треба сказати, що на Говерлу існує декілька маршрутів. Два з них починаються із спортивної бази «Заросляк». База знаходиться на території Карпатського Национального Природного Парку. Тому, при в’їзді в парк, необхідно залишити свої дані на місцевому КПП та сплатити спеціальний збір ( 20 грн з дорослого, 10 грн з дитини ).

Дорога від КПП до Заросляка не асфальтована і досить складна. Наразі знак, що забороняє перевищувати тут швидкість в 30 км/год виглядає досить анекдотично. Бо ніхто, при здоровому розумі, на такій дорозі швидше і не поїде.

На самій базі є невеличкий сувенірний базар. Крім того, тут завжди можна перекусити та випити кави. Для автомобілістів є зручна платна ( 20 грн) стоянка, що охороняється.

Як було сказано вище, від Заросляка є два маршрути на найвищу вершину України: довший і коротший. Однак, коротший не означає легший. В одну сторону цей маршрут складає всього лиш 3,7 км. Але, при цьому, Ви маєте піднятися приблизно на 730 метрів.  Отже треба готуватися до постійного досить крутого підйому.

Маршрут починається в лісі, де заблукати не можливо по двох причинах. По-перше, маршрут якісно маркований туристичними мітками на деревах. А по-друге, цим маршрутом завжди йде досить велика кількість людей. Підніматися в лісі доводиться по кореням дерев. При цьому, необхідно перейти досить мальовничий гірський струмок.

Через певний час стежка виходить з лісу і виводить на відкриту місцевість, де можна перепочити. Для цього тут є стіл та лавочки. Далі на маршруті про такі зручності можна не мріяти.

Стежка веде наверх вздовж чагарників і виводить на так звану полонину Заросляк, звідки вже можна спостерігати навколишні гірські вершини. Однак, самой Говерли звідси ще не видно.

Звідси починається поступове сходження на так звані плечі Говерли. Не дивлячись на те, що відстань ніби не велика, більшість людей досить часто стають відпочивати. Тим часом, навколо починає розгортатися незабутня панорама навколишніх гір, яка з кожним метром до верху, стає все більш вражаюча.

При цьому, досить цікаво дивитися на людей, які долають пройдений вже вами шлях далеко внизу. Саме порівнюючі цих людей з величчю гір можна уявити наскільки грандіозна тут місцевість.

Далеко внизу можна бачити серед лісу червоні дахи спортивного комплексу «Заросляк», з якого і почався цей маршрут сходження на Говерлу.

Тим часом, чагарники, не кажучі вже про дерева, зникають. Далі доволиться йти вверх по дорозі серез альпійських луків. Тут немає ніякого захисту на випадок дощу. Тому, всім туристам рекомендується мати з собою дощовики. Як правило, вони дорого не коштують і багато місця не займають.  Дорога стає досить крутою і складною.

Подолавши декілька «плечей» гори, нарешті стає видно вершину. Але, як говориться, останні метри даються найбільш важко. Тим більша радість від того, що нарешті вершина біля ваших ніг. Адже, що може бути кращою згадкою про відпочинок в Яремче, як не факт сходження на найвищу гірську вершину України!

Однак, на вершині Говерли вас очікують декілька несподіванок. По-перше, тут досить людно. Декілька десятків людей бігають по вершині, фотографуються, встановлюють прапори та співають Гімн нашої країни. Щодо прапорів, то тут, крім українського, можна побачити прапори українських міст та областей. Та навіть прапори деяких кавказьких республік, прикрашених незабутнім написом «ПТН ПНХ».

Друга несподіванка в тому, що тут немає мобільного зв’язку. Хоча декілька років тому, «Київстар» тут працював точно. Втім, не варто розстроюватися. Вже на 100 метрів нижче зв’язок є. Хоч і не завжди надійний.

Третя несподіванка є несподіванкою лише для тих, хто не звернув увагу на попередження людей перед сходженням. Насамперед тут реально холодно. Треба зауважити, що на висоті 2061 метр температура завжди на 10-15 градусів нижча тої, що внизу, на початку маршруту. До того ж, тут постійно дме сильній вітер. Тому, є сенс мати із собою теплий одяг. До речі, дощовики, які надійно захищають від дощу, не менш ефективні і в захисті від вітру.

Разом з тим, краєвиди тут дійсно вражаючі. В ясну погоду, з вершини Говерли можна побачити Івано-Франківськ, Снятин та Коломию. А якщо подивитися в південному напрямку, то видно румунське місто Сігету-Мармацієй.

На південний схід видно декілька вершин Чорногірського хребта.  При чому, найближче знаходиться сусідка Говерли, гора Брескул.  За нею гора Пожижевська та інші вершини Чорногори. Однак, найбільш захоплююча панорама відкривається в західному напрямку. Велична панорама Карпатських гір з неймовірним Петросом ( 2020 м) запам’ятовується на все життя. Саме тут є один з найкращих фонів для фотографії.

В хорошу погоду панорамами з Говерли можна було б насолоджуватися годинами. Однак, сильний вітер змушує людей трохи сходити з вершини в потрібних напрямках.

Настав час повертатися на базу. Це можна зробити тим самим маршрутом, яким здійснювалося сходження.  Але набагато цікавіше, повернути в уполовину між Говерлою та Брескулом. Адже саме тут починається ріка Прут, яка протікає декілька сотень кілометрів, через Яремче, Коломию та Чернівці, вздовж Молдовсько-Румунського кордону, та впадає в Дунай неподалік міста Рені Одеської області. Однак, тут на схилах Говерли Прут є невеликим струмком.

Спускаючись по скелястим схилам Чорногори, цей струмок утворює цілий каскад водоспадів, які в сукупності, тягнуться на відстань 80 метрів. Цей каскад називається Прутецькими водоспадами.

Трохи нижче по течії Прута знову виходимо в чагарники, якими буйно заросли нижні частини схилів Чорногірських вершин. Тут доволі багато квітів та набагато тепліше і комфортніше, ніж на вершині.

До того ж, тут стоїть постійний запах хвої, що вкупі з чистим гірським повітрям складає неповторне враження. Хвойний запах тут є завдячи величезній кількості ялівця.

 

Відпочивши після досить не простого спуску, залишилося повернутися лісовою стежкою до бази. Треба зауважити, що заблукати в лісі досить важко, адже всі стежкі ведуть вздовж струмка Прута, який у будь-якому випадку приведе вас до Заросляка.

Йдучі вздовж струмка треба уважно дивитися на стовбури дерев. Коли побачите маршрутні мітки, вважайте, що ви вже на правильному шляху.

Щодо часу, який необхідно витратити на цю екскурсію. На стендах в Заросляку пише, що на вершину можна піднятися на 2 години. В спеціальній літературі наводяться не такі оптимістичні дані.  Там на підйом та спуск відподиться до 6 годин. Втім, місцеві спортсмени забігають на вершину Говерли за 45 хвилин. В будь-якому випадку, кожен обирає собі темп сам, зважаючі на стан свого здоров’я.  Досить часто на гору підіймаються літні люди, яким вже є по 80 та більше років. Тому цей маршрут не вважається складним.

Як підписатись на оновлення цього блогу.

Ви можете регулярно отримувати інформацію про оновлення блогу “Відпочинок в Карпатах”. Для цього впишіть свій e-mail у форму розташовану в самому низу бокової панелі праворуч, та натисніть Enter. Дякуємо.

ІНШІ ТУРИСТИЧНІ МАРШРУТИ З ЯРЕМЧЕ